- регулювальник
- —————————————————————————————регулюва́льникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
регулювальник — а, ч. 1) Той, хто регулює дорожній рух (рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць; на залізничному переїзді, паромній переправі тощо). 2) Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін … Український тлумачний словник
регулювальниця — і. Жін. до регулювальник 1) … Український тлумачний словник
регулювальницький — а, е. Прикм. до регулювальник 1) … Український тлумачний словник